Кір.

Кір – вірусна інфекція, для якої характерна дуже висока сприйнятливість. Якщо людина не хворіла на кір або не була щеплена від цієї інфекції, то після контакту з хворим зараження відбувається практично в 100% випадків. Вірус кору відрізняється дуже високою летючістю. Він може розповсюджуватися по вентиляційних трубах і шахтах ліфтів – одночасно захворюють діти, що проживають на різних поверхах будинку.

Період від контакту з хворим на кір і до появи перших ознак хвороби триває від 7 до 14 днів.

Захворювання починається з виразного головного болю, слабості, підвищення температури до 40°. Трохи пізніше до цих симптомів приєднуються нежить, кашель і практично повна відсутність апетиту. Дуже характерна для кору поява кон’юнктивіту – запалення слизової оболонки очей, яке проявляється  світлобоязню, сльозотечею, різким почервонінням очей, а в подальшому – появою гнійного виділення. Ці симптоми продовжуються від 2 до 4 днів. На 4 день захворювання з’являється висип, який виглядає, як дрібні червоні плямочки різних розмірів (від 1 до 3 мм в діаметрі), зі схильністю до злиття. Висип виникає на обличчі і голові (особливо характерна поява її за вухами) і розповсюджується по всьому тілу на протязі 3 – 4 днів. Для кору характерним є те, що висип залишає після себе пігментацію (темні плямочки, що зберігаються декілька днів), яка зникає в тій же послідовності, як з’являється висип.

При захворюванні на кір можуть виникати досить серйозні ускладнення. До їх числа входять запалення легенів (пневмонія), запалення середнього вуха (отит), а іноді й таке грізне ускладнення, як енцефаліт (запалення мозку).

Необхідно пам’ятати про те, що після перенесеного кору протягом достатньо тривалого періоду (до 2-х місяців) утримується зниження імунітету, тому дитина може захворіти будь-яким простудним або вірусним захворюванням. Потрібно оберігати її від надмірних навантажень, по можливості – від контакту з хворими дітьми.

Після кору розвивається стійкий довічний імунітет. Це означає, що всі перехворіли на кір стають несприйнятливі до цієї інфекції.

Єдиним надійним захистом від захворювання є вакцинація проти кору, яка включена в Національний календар щеплень. Щеплення проводиться в 12 місяців і  в 6 років. Дорослі, які не мають щеплення проти кору або мають лише одне щеплення,  повинні вакцинуватися проти кору.  

Краснуха.

Краснуха – це вірусна інфекція, що розповсюджується повітряно-краплинним шляхом. Як правило, хворіють діти, що тривало знаходяться в одному приміщенні з хворою дитиною, яка є джерелом інфекції. Краснуха по своїх виявах дуже схожа на кір, але протікає значно легше.

Період від контакту до появи перших ознак хвороби триває від 14 до 21 дня.

Починається краснуха із збільшення потиличних лімфовузлів і підвищення температури тіла до 38°. Трохи пізніше приєднується нежить, іноді і кашель. Через 2 – 3 дні після початку захворювання з’являється висип. Для краснухи характерний висип – дрібноточечна рожева, яка починається з висипань на обличчі і розповсюджується по всьому тілу. Висип при краснусі, у відмінності від кору, ніколи не зливається, може спостерігатися невелика сверблячка. Період висипань може бути від декількох годин, протягом яких від висипу не залишається і сліду, до 2 днів.

Лікування краснухи полягає в полегшенні основних симптомів – боротьбі з лихоманкою, якщо вона є, лікування нежиті, відхаркувальні засоби.

Небезпечною краснуха є  для вагітних жінок, точніше, для майбутньої дитини, особливо на ранніх термінах вагітності (1 триместр вагітності). Небезпека полягає у тому, що вірус потрапляє через плаценту в ембріональні тканини, починається мутація клітин, незворотні процеси із враженням очей (катаракта), слухових нервів (глухота), серця (вроджена вада).

Ускладнення краснухи: енцефаліт (запалення мозку), менінгіт (запалення мозкових оболонок),  менінгоенцефаліт (запалення мозку та мозкових оболонок), отит, пневмонія, гломерулонефрит, враження суглобів.

Після перенесеної краснухи розвивається імунітет, повторне інфікування відбувається вкрай рідко, але може мати місце.

Тому дуже важливо отримати щеплення проти краснухи, яке, як і щеплення проти кору, внесено до  Національного календаря щеплень. Щеплення проводиться в 12 місяців і  в 6 років.   

Епідемічний паротит.

Епідемічний паротит (свинка) – дитяча вірусна інфекція, що характеризується гострим запаленням в слинних залозах.

Інфікування відбувається повітряно-краплинним шляхом. Сприйнятливість до цього захворювання складає близько 50-60% (тобто 50 – 60 % не хворілих та не щеплених осіб, що були в контакті з хворим).

Від моменту контакту з хворим свинкою до початку захворювання може пройти 11 – 23 день.

Свинка починається з підвищення температури тіла до 39° і виразного болю в області вуха або під ним, що посилюється при ковтанні або жуванні. Одночасно посилюється слиновиділення. Достатньо швидко наростає набряк в області верхньої частини шиї і щоки, дотик до цього місця викликає у дитини виразний біль. Неприємні симптоми проходять протягом трьох-чотирьох днів: знижується температура тіла, зменшується набряк, проходить біль.

Проте достатньо часто епідемічний паротит закінчується запаленням в залізистих органах, таких як підшлункова залоза (панкреатит), статеві залози (орхіт). Перенесений панкреатит в деяких випадках призводить до цукрового діабету. Запалення статевих залоз (яєчок) частіше трапляється у хлопчиків. Це істотно ускладнює перебіг захворювання, а в деяких випадках може закінчитися безплідністю. В особливо важких випадках свинка може ускладнитися вірусним менінгітом (запаленням мозкової оболонки), який протікає важко.

Після перенесеного захворювання формується стійкий імунітет, але ускладнення можуть привести до інвалідності.

Єдиним надійним захистом від захворювання є вакцинація проти епідемічного паротиту, яка внесена в Національний календар щеплень. Щеплення проводиться в 12 місяців і  в 6 років.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

девятнадцать + 2 =