Резюме. Бюджет охорони здоров’я більшості країн є одним із показників, що визначають рейтинг держави на світовій арені. За оцінкою міжнародних експертів, рівень якості життя в Україні досить низький і не останню роль в цьому відіграє саме стан охорони здоров’я. Цього року Громадська організація (ГО) «Платформа здоров’я» підготувала власне дослідження видатків на медичну сферу в усіх регіонах України, де це можливо, і визначила рейтинг областей, виходячи з цього критерію.

Всесвітній день здоров’я

Презентація дослідження відбулася на прес-конференції у Києві в Українському кризовому медіа-центрі 6 квітня 2018 р., напередодні відзначення Всесвітнього дня здоров’я, яке проходить під егідою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Головною темою цьогорічного заходу стало «Загальне охоплення послугами охорони здоров’я: для всіх і всюди («Universal Health Coverage: everyone, everywhere»). Організований ГО «Платформа здоров’я» захід під гаслом «Здоров’я для всіх» відбувався також у межах Все­світнього дня здоров’я. Враховуючи цьогорічну тематику, особливу увагу було приділено проблемам охоплення послугами охорони здоров’я жителів віддалених населених пунктів та етнічних меншин.

Як зазначили учасники прес-конференції, генеральний директор ВООЗ доктор Тедрос Гебрейєсус у своєму виступі під час проведення 142-ї Сесії Виконавчого комітету ВООЗ у Женеві (22–27 січня 2018 р.) закликав країни «зробити все необхідне для загального охоплення населення світу послугами охорони здоров’я, при якому всі люди можуть отримувати якісні послуги охорони здоров’я там і тоді, де і коли вони їх потребують, не відчуваючи при цьому фінансових труднощів. Ніхто не повинен робити вибір між хорошим здоров’ям та іншими життєвими потребами. Загальне охоплення послугами охорони здоров’я — це ключ до здоров’я та благополуччя народів і країн. Завданням країн, які досягли загального охоплення, є підтримка досягнутого рівня, що відповідає очікуванням людей».

Організатори заходу зазначають, що різні країни по-різному просувалися до загального охоплення послугами охорони здоров’я — універсального засобу не існує. Але кожна країна повинна докладати зусиль для його забезпечення, а для цього системи охорони здоров’я мають були орієнтовані не на хвороби й інститути, а на потреби людей. Кожен може зробити внесок у забезпечення загального охоплення послугами охорони здоров’я, приєднуючись до його обговорення.

Дослідження видатків на охорону здоров’я

Бюджет охорони здоров’я 2018Дослідження видатків на медичну сферу в регіонах України, як розповів один із ораторів прес-конференції Тимофій Бадіков, заступник голови Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України, Голова правління ГО «Платформа здоров’я», ґрунтується на даних офіційних запитів до керуючих структур 22 регіонів України, які надали відповіді для аналізу. Виняток становлять Автономна Республіка Крим, Донецька та Луганська області, оскільки остання інформація від цих регіонів надходила у 2014 р.

Для опрацювання наданої інформації представники ГО «Платформа здоров’я» розробили власні рейтинги оцінки по кожному регіону з метою мотивації їх керівництв до активніших дій для покращення ситуації у сфері охорони здоров’я. Відповідно до розроблених рейтингів найбільше коштів на охорону здоров’я виділяється з бюджетів Дніпропетровської, Львівської, Одеської, Харківської та Запорізької областей. Загалом ці кошти включають і медичну, і освітню субвенцію, яка призначена для перекваліфікації та освіти лікарів, і субвенцію на закупівлю медичного обладнання, і кошти на відшкодування вартості лікарських засобів. Мова також йде про різного роду програми, які є в тих чи інших областях, включно з видатками на будівництво нових і ремонт старих приміщень (рисунок).

За результатами дослідження можна довідатись, наприклад, що у Вінницькій області, де налічується 57 закладів охорони здоров’я, а населення становить приблизно 1 590 357 осіб, із загального бюджету на медичну галузь виділяється 11,82% (в середньому — 760,24 грн. на людину). Медична субвенція при цьому становить 1 059 998 300 грн. Але якщо порівняти відповідні дані з інших, навіть сусідніх областей, то можна помітити, що вони суттєво різняться. Саме тому це дослідження представники ГО «Платформа здоров’я» розглядають як один з інструментів впливу на службовців задля покращення фінансування медичної галузі.

Бюджет охорони здоров’я 2018
Рисунок. Фінансування охорони здоров’я в регіонах України (ГО «Платформа здоров’я)

Показники здоров’я та стратегічні цілі

Бюджет охорони здоров’я 2018Коментуючи загальний стан населення в державі, другий оратор заходу Віктор Ляшко, заступник генерального директора Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України», зауважив, що за даними Державної служби статистики України, витрати українців, пов’язані зі шкідливими звичками (тютюн та алкоголь) за рік сягають 1 млрд грн. Тому всезагальне охоплення медичними послугами перш за все стосується масштабних заходів, здійснення яких неможливе поза системою охорони здоров’я. До них, зокрема, належать профілактичні щеплення. Нещодавно Уряд прийняв безпрецедентне в нашій історії рішення — дозволив МОЗ України перейти на трирічне планування потреб у засобах імунопрофілактики і проводити відповідне бюджетування на 3 роки вперед. За словами В. Ляшка, це дозволить забезпечити імунобіологічними препаратами кожен кабінет щеплення в країні і тим самим розширити можливості їх виконання в будь-який зручний час, в будь-якому місці відповідно до потреб людини.

Другий критичний показник, який суттєво впливає на систему громадського здоров’я, за словами В. Ляшка, — це захворюваність на туберкульоз. Враховуючи, що кращим засобом профілактики захворюваності на туберкульоз є лікування хворих, Урядом нашої держави прийнято рішення про затвердження «Концепції загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018–2021 роки». Зараз завдяки закупівлі через міжнародні організації потреба в протитуберкульозних препаратах для України забезпечена. У поточному році вперше в історії державних закупівель до переліку фармацевтичних засобів включено новітні препарати для лікування хворих на хіміорезистентний туберкульоз, проблема якого до сьогодні в Україні не вирішувалася. Водночас нова система охорони здоров’я має надати хворим на туберкульоз можливість отримувати лікування у сімейного лікаря, а не в курсі довготривалого (понад 6 міс) лікування у стаціонарі, коли людина відірвана від сім’ї та роботи, що часто негативно впливало на її стан.

Наступне ключове питання, яке суттєво впливає на систему охорони здоров’я, а саме — на систему громадського здоров’я — це поширеність ВІЛ-інфекції. В нинішньому році, на думку В. Ляшка, Україна має шанс досягти задекларованих Організацією Об’єднаних Націй цілей щодо ситуації з епідемією ВІЛ, а саме:

  • 90% людей, які живуть з ВІЛ, повинні знати про цей статус;
  • 90% людей, які знають про цей статус у себе, повинні отримувати лікування;
  • 90% людей, які отримують антиретровірусне лікування, повинні мати відповідний терапевтичний ефект від його застосування.

Кількість препаратів для антиретровірусної терапії в Україні наразі достатня для того, щоб впродовж 2018 р. досягти наведених цілей.

У результаті, як зазначив В. Ляшко, якщо подолати інфекційні хвороби, контроль над якими можливий за допомогою імунопрофілактики (поліомієліт, кір, червона висипка, вірусний паротит, дифтерія тощо); якщо подолати епідемію туберкульозу шляхом лікування усіх носіїв його збудника, а також якщо забезпечити лікування людей, які живуть з ВІЛ-інфекцією, в Україні вивільняться додаткові ресурси, які можна направити на інші потреби в наданні медичної допомоги. В Ляшко закликав громадян цими днями прийти до свого сімейного лікаря і поцікавитися, чи потрібно за календарем щеплень зробити якісь з них, переглянути меню свого харчування, покласти край шкідливим звичкам і підвищити рівень фізичної активності.

Роль сімейного лікаря

Бюджет охорони здоров’я 2018Початок приписної кампанії до лікарів первинної ланки третій оратор заходу Отто Стойка, головний лікар Київського міського центру здоров’я, експерт ВООЗ з громадського здоров’я, назвав хорошим приводом для українців покращити свій спосіб життя у взаємодії з медиками, у процесі пошуку свого сімейного лікаря. Керівництво МОЗ України зараз закликає лікарів, які мають підписати декларації з пацієнтами, принагідно надати їм відповідні індивідуальні консультації щодо факторів ризику захворювань та розповісти про здорові звички. О. Стойка наголосив для колег-лікарів, що такі рекомендації, як відмова від шкідливих звичок, вживання більшої кількості овочів, — це не просто поради від лікаря, а медичні призначення. Саме лікарі повинні першими виробити відповідне ставлення до цього питання і цікавитися у пацієнтів щодо виконання призначень подібного рівня. Зрештою, вони справді дієві. Здорові звички вибрати легше, ніж погані. Працівники медичної сфери мають брати на себе відповідальність за збереження здоров’я населення, а пацієнти — приділяти увагу питанням здоров’я відповідно до розроблених ВООЗ рекомендацій.

Запитання і відповіді

Відповідаючи на запитання присутніх на прес-конференції представників громадських організацій та журналістів, Т. Бадіков пояснив, що наведені в дослідженні цифри — це лише перспективний план обласних органів влади. Зазвичай гроші на охорону здоров’я виділяються наприкінці року. Тому проект з контролю бюджетних відрахувань передбачає подальший аналіз видатків на охорону здоров’я областей, а також міст і об’єднаних територіальних громад, різних пілотних національних програм. У наступному році, як пообіцяв Т. Бадіков, організація, яку він представляє, проаналізує факти витрачених коштів і презентує відповідний звіт для журналістів та влади. Т. Бадіков наголосив, що громадські активісти, пацієнтські організації та інші заінтересовані особи мають добиватися збільшення видатків на охорону здоров’я, оскільки тепер досить багато коштів залишається на місцях, враховуючи реформу децентралізації.

Щодо медичних кадрів

Обговорення не обійшло увагою питання забезпечення галузі медичними кадрами відповідного рівня кваліфікації, особливо з урахуванням останніх подій навколо медичної освіти. Присутніх цікавило, чи існують плани, узгоджені з МОЗ України, враховуючи, що за 5–10 років країні будуть потрібні спеціалісти як первинної, так і вторинної ланки для забезпечення достатнього рівня доступності медичної допомоги. Відповідаючи на це запитання, О. Стойка додав кілька, за його висловом, декларативних тез про те, що закономірно має відбуватися у процесі реформи в подальшому: «Якщо врахувати до певної міри універсальність первинної ланки, а також те, що гроші перш за все підуть саме туди, на суттєве підвищення зарплати, то ми сподіваємося, що це буде певним свідченням з боку держави щодо запиту на спеціалістів. З іншого боку — ми шукаємо таких агентів змін, які готові теж допомагати своїм прикладом, щоб налагодити взаємодію з пацієнтами за рахунок сучасного підходу до методів діагностики і лікування та заохотити молодих спеціалістів вибирати первинну ланку.

Стандарти громадського здоров’я

Дещо відмінну думку з цього приводу висловив В. Ляшко, який зазначив, що за достатнього рівня профілактики потреба в лікарях значно нижча. Тому потрібно продовжувати розбудову системи громадського здоров’я, в якій є стандарт навчання за спеціальністю «громадське здоров’я» в магістратурі. Існуючий стандарт розроблений за європейськими принципами та за підтримки експертів з країн Європейського Союзу. Також розроблено програму для бакалаврату — аналог середнього медичного працівника, які запроваджено в Сумському медичному університеті й Острозькій академії. За словами В. Ляшка, існує інструмент, який має допомогти в розрахунку кількості потрібних спеціалістів як бакалаврів, так і магістрів для цілої країни, враховуючи територію, епідемічну ситуацію і реформу охорони здоров’я. Найближчим часом, як зазначив В. Ляшко, Центр громадського здоров’я продемонструє стратегію розвитку кадрового потенціалу в системі охорони громадського здоров’я, яка буде враховувати ситуацію в медичній сфері країни.

Щодо ефективності використання коштів

Окремо прозвучало питання щодо показників ефективності використання бюджетних коштів у кожному регіоні та їх цільового призначення. Тобто, якщо навіть кількість грошей буде збільшуватися, водночас може зрости частота звернень і рівень певних захворювань. Хто в такому разі має виконувати достатньо велику аналітичну роботу? Чи можна сподіватися на допомогу партнерів, враховуючи важливість бачення того, як ефективно використовуються кошти, і як це відображається безпосередньо на пацієнтах? Т. Бадіков відповів, що в цьому питанні його команда покладається на швидку активізацію роботи Національної служби здоров’я України і тісну спів­працю з її очільником Олегом Петренком, а також всією цією службою в регіонах. Згідно з законом, ця структура має стати сильним агентом з відповідним персоналом і страховиком, який виконуватиме конт­ролюючу функцію. «Ми будемо їм допомагати, виконуючи роль таємного покупця та інформатора. Тобто ми будемо покладатися на той орган, який своїм рішенням може врегульовувати питання різного рангу, не вдаючись до мітингів або інших крайнощів, які мають відійти в минуле. Ми маємо надію, що служби, які нині створені, — Центр громадського здоров’я, Національна служба здоров’я та електронна система охорони здоров’я eHealth — будуть працювати належним чином, а нам лише потрібно допомагати», — зазначив Т. Бадіков.

Підтримуючи позицію Т. Бадікова та ГО «Платформа здоров’я», В. Ляшко також доповнив, що одне із завдань Центру громадського здоров’я — показувати, як ефективно чи неефективно витрачаються кошти, виконуючи дослідження показників здоров’я в цілому по країні та в певних регіонах. Останнє потребує підтримки громадських організацій в напрацюванні певних рішень як на національному, так і на регіональному рівнях. Хорошим прикладом рішень про використання бюджетних коштів В. Ляшко назвав відміну обов’язкового проведення флюорографії, ефективність якої для масових скринінгів науково не доведена. «Це рішення економить 1 млрд грн. щороку», — підкреслив В. Ляшко.

Завершення

Учасники прес-конференції подякували присутнім за участь та висловили сподівання щодо успішності проведення заходів, присвячених Всесвітньому дню охорони здоров’я, які досить широко висвітлюються в засобах масової інформації та профільних виданнях, привертаючи увагу фахових спеціалістів, державних діячів та громадськості.

Олександр Гузій,
фото Сергія Бека

Матеріли дослідження надано ГО «Платформа здоров’я»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

16 − 4 =