Резюме. Впровадження електронної системи охорони здоров’я та створення Стратегії розбудови національної системи охорони здоров’я України — це дві теми, які останнім часом найбільш широко обговорюються у рамках медичної реформи. 18 грудня 2017 р., напередодні дня Святого Миколая, у бутік-готелі «Воздвиженський», що в Києві, який вже став частиною історії медицини України і в якому вже багато років живе душа української медицини, відбулося чергове засідання Українського медичного клубу (далі — Клуб), під час якого представники медичної еліти з Адміністрації Президента України, апарату Верховної Ради України, Національної академії медичних наук (НАМН) України, практикуючі лікарі й організатори охорони здоров’я, керівники медичних закладів, представники медичного та фармацевтичного бізнесу, волонтери і громадські діячі, а також багато інших знаних у медичному середовищі й дотичних до медичної галузі особистостей обговорили низку актуальних для медичної спільноти і суспільства в цілому питань.

Електронна система охорони здоров’я та стратегія розвитку медичної галузі: професійне обговорення в Українському медичному клубіПісля того як традиційно прозвучав Державний Гімн України, який усі учасники Клубу виконували стоячи і з нат­хненням, почалася урочиста вітальна частина, і відкрив її своєю вступною промовою-зверненням президент Клубу Іван Сорока. Він наголосив, що медична практика ще й досі князівство, де все залежить від людей, а лікарі та фармацевти — аж ніяк не безгрішні боги, якими б їх хотіли бачити пацієнти. Лікарів легко розбещує влада, яку вони здобувають завдяки своєму фаху, тож усі ми постаємо перед непростим завданням — знайти золоту середину між людяністю і професійною безпристрасністю, замість того щоб давати людям надію і бути чесними. Це повністю стосується і модернізації медичної галузі, на яку ми всі очікуємо. І. Сорока висловив побажання, щоб наприкінці року були зроблені певні висновки стосовно того, що не було виконано, що могли би зробити, і щоб усі існуючі гілки влади в Україні у 2018 р. зробили крок назустріч один одному у всьому, що стосується охорони здоров’я.

Від імені Президії Клубу було вручено декілька нагород. За розбудову охорони здоров’я України, визначні особисті досягнення у гуманітарній, лікувальній, соціальній діяльності нагороду отримав Клюсов Олександр Миколайович, керівник Київської міської онкологічної лікарні. Орденом «Гордість медицини України» було нагороджено Черкасова Віктора Гавриловича, автора підручника з анатомії людини в трьох томах. За розбудову охорони здоров’я України, за значні особисті досягнення у лікувальній, науково-практичній і просвітницькій діяльності, з нагоди 70-річчя нагороду отримав президент НАМН України Цимбалюк Віталій Іванович. Далі прозвучав «Київський вальс» у виконанні Алли Сороки.

Електронна система охорони здоров’я

Електронна система охорони здоров’я та стратегія розвитку медичної галузі: професійне обговорення в Українському медичному клубіДалі до слова було запрошено Юрія Бугая, координатора проекту eHealth у Transparency International Ukraine, який зробив презентацію електронної системи охорони здоров’я — тієї самої, яка має зайняти одне з центральних місць у реформованій медичній галузі нашої держави. Він розповів присутнім про здобутки і перспективи розвитку в Україні електронної системи охорони здоров’я.

Доповідач зазначив, що протягом останніх 6–7 міс представники Проект­ного офісу проводили презентації Мінімального функціонального продукту для лікарів. Він також нагадав, що протягом 2 років Transparency International Ukraine була пов’язана з розробкою електронної системи публічних закупівель ProZorro. Багато підходів і кроків, які запроваджувалися там, враховуються і при розробці електронної системи охорони здоров’я. Може бути багато питань до реформи закупівель, що там не повністю зникла корупція і тому подібне, але система працює. Період від волонтерської ідеї до того, що закупівлі через ProZorro стали обов’язковими, досить короткий — близько 2 років. Саме з такою логікою і пропозицією Transparency International Ukraine звернулася до нової команди Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України. Окрім логіки ProZorro, були запропоновані інструменти, підходи до запуску саме ІТ-рішень та ІТ-розробок. Ці ідеї були підтримані, і досить тривалий час узгоджувалося, в якій конфігурації все це відбуватиметься, яка роль учасників процесу, з чого починати створення нового продукту. У березні 2017 р. було підписано меморандум про спільну діяльність між МОЗ України, Державним агентством з питань електронного урядування, Transparency International Ukraine та БО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ». На перехідний період було створено Проектний офіс.

(Зазначимо, що на сьогодні, згідно з наказом МОЗ України від 14.12.2017 р. № 1597 «Про утворення Державного підприємства «Електронне здоров’я», створено Державне підприємство з однойменною назвою. Основ­ними завданнями підприємства є технічне, технологічне забезпечення створення та супроводження програмного забезпечення ведення електронних баз даних, що створюються згідно із законодавством України про охорону здоров’я, надання відповідного доступу фізичним та юридичним особам до таких баз даних та інформаційних систем, що адмініструються Підприємством, забезпечення збереження та захисту даних, що містяться в автоматизованих системах і базах даних, надання фізичним та юридичним особам послуг, у тому числі комерційних, виробничих, побутових, транс­портно-експедиційних, складських, інжинірингових, агентських та інших послуг, отримання прибутку від здійснюваної діяльності. — Прим. ред.).

Нашим завданням було створення електронного механізму, який дозволить підтримати реформування первинної ланки охорони здоров’я, безпосередньо дозволить пацієнтам і лікарям укласти декларації про медичне обслуговування (програма капітації). Друга ціль — підтримка в електронному вигляді програми «Доступні ліки», щоб можна було відстежувати і розуміти, що відбувається із відшкодуванням вартості ліків (програма реімбурсації). Було декілька етапів запуску тестових елементів — у квітні, червні та вересні 2017 р. На сьогодні у вересні було запущено в тестовому режимі можливість внесення інформації про медичні заклади, про лікарів і про пацієнтів, а також укладання декларацій між лікарями первинної ланки охорони здоров’я і пацієнтами. Це насправді і є той безпосередній функціонал, який дозволить створити «верифікований» звіт для Національної служби здоров’я України. Цей звіт буде використовуватися для здійснення капітаційних виплат, коли реформа фінансування на первинній ланці запрацює. Це те, що ми запустили в тестовому режимі. Мета тестового режиму — випробувати той продукт, який повинен стати для лікарів первинної ланки обов’язковим для використання. Протягом тестування отримували запитання від лікарів і шукали на них відповіді. Паралельно із запуском тестового режиму відбувся тур усіма регіонами, де під час зустрічей із лікарями відчули зворотній зв’язок — як позитивний, так і негативний. Із цією масою запитань зараз повернулися і намагаємося їх опрацьовувати разом із командою МОЗ України. Щодо підтримки програми «Доступні ліки» — зараз узгоджуються деякі юридичні питання і технічні напрацювання, і цей функціонал планується запустити у тестовому режимі у І кварталі 2018 р. Можна сказати, що основний функціонал для підтримки на національному, центральному рівні програми капітації та програми реімбурсації розроблений. Ключовий наступний крок, над яким ми зараз працюємо, це інституціоналізація створеного продукту. Для цього і необхідне Державне підприємство «Електронне здоров’я».

Створений функціонал (програний продукт) є ключовим для того, щоб у перспективі, через 2–3 роки, в Україні з’явилися електронні медичні картки.

Отже, як резюмував І. Сорока, на сьогодні маємо функціонал (програмний продукт), який безкоштовно передається в систему МОЗ України міжнародними організаціями. Цей продукт дозволяє приєднувати будь-які вже існуючі приватні й державні системи, це напрацювання роботи цієї системи на рівні первинної медичної допомоги та плани щодо охоплення програми «Доступні ліки». На це не було ніяких витрат, все зроблено ефектно й ефективно на кошти міжнародних організацій, а МОЗ України був лише спостерігачем.

Далі Ю. Бугай акцентував увагу на тому, що із самого початку метою розробників не було створення єдиної програми, яку держава буде нав’язувати користувачам. На сьогодні в медичних закладах вже встановлені медичні інформаційні системи, з якими знають, як працювати, лікарі, й до яких звикли управлінці. Логіка полягає в тому, що ми не створюємо ще одну медичну інформаційну систему. На центральному рівні розробляється центральний компонент — реєстри тощо, які будуть використовуватися для того, щоб ті медичні інформаційні системи, які безпосередньо встановлені у медичних закладах, могли у процесі тестування під’єднатися до центрального компоненту і передавати інформацію в центр. На сьогодні у тестовому режимі під’єднано 7 інформаційних систем, усі вони приватні.

Також на сьогодні відносини в системі регулюються Регламентом функціонування електронної системи охорони здоров’я. Цей регламент повинен у кінцевому варіанті набути статусу постанови Кабінету Міністрів України про порядок функціонування електронної системи охорони здоров’я. І саме процес тестування і підключення медичних інформаційних систем має визначатися державою. Це передбачено Законом України від 19.10.2017 р. № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

(Зазначимо, що відповідно до цього Закону, електронна система охорони здоров’я — це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (АРI).

Порядок функціонування електронної системи охорони здоров’я затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних.

Доступ до даних про пацієнта, що містяться в електронній системі охорони здоров’я, можливий лише у разі отримання згоди цього пацієнта (його законного представника) у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Без згоди доступ до інформації про пацієнта можливий у випадках:

  • наявності ознак прямої загрози життю пацієнта;
  • за умови неможливості отримання згоди цього пацієнта чи його законних представників (до часу, коли отримання згоди стане можливим);
  • за рішенням суду.

Підписуючи декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, пацієнт (його законний представник) дає згоду на доступ до даних про нього, що містяться в електронній системі охорони здоров’я, цьому лікарю, а також іншим лікарям за його направленням у межах, необхідних для надання медичних послуг цими лікарями.

Уповноважений орган зобов’язаний опубліковувати на офіційному веб-сайті дані, накопичені в електронній системі охорони здоров’я, за умови знеособлення персональних даних відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних», в обсязі та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. — Прим. ред.).

І це має бути один, зрозумілий для всіх гравців ринку — розробників медичних інформаційних систем, — функціонал — як підключитися до центрального компонента. Центральний компонент розроблений на відкритому коді, відповідно, права інтелектуальної власності не належать якомусь одному розробнику. І саме цей центральний компонент, до якого під’єднуються медичні інформаційні системи, був дійсно розроблений за підтримки донорів міжнародної технічної допомоги.

Для того щоб ми могли запуститися з 1 липня 2018 р., повин­на відбутися передача цього продукту на Державне підприємство «Електронне здоров’я». Необхідно також визначити координатора від МОЗ України, власника процесу, затвердити нормативні акти, побудувати комплексну систему захисту інформації.

Загалом Україні потрібна довгострокова стратегія розвитку електронної системи охорони здоров’я. На сьогодні її немає. Серед усіх учасників процесу розробки мінімального функціонального продукту є більш-менш узгоджене бачення розвитку цієї стратегії. Ці речі повинні бути легалізовані на рівні МОЗ України.

Щодо Державного підприємства «Електронне здоров’я» необхідно, щоб ця інституція відповідала безпосередньо за тестування медичних інформаційних систем, які є на ринку, щодо певного функціоналу і давала зворотний зв’язок ринку. Наприклад: на первинному рівні охорони здоров’я МОЗ України потрібна така-то інформація. І ми ставимо за ціль, щоб лікар у результаті щоденної роботи інформаційної системи був позбавлений необхідності формувати звіти. Звітність в електронній формі була б синхронізована з паперовою. Міністерство говорить: такі-то процеси для первинного рівня у медичній інформаційній системі повинні відбуватися. І існує один орган, який проводить тестування на цей функціонал.

Проте на сьогодні так не відбувається, і в регіонах продовжуються закупівлі послуг медичних інформаційних систем, в тому числі за гроші Світового банку.

Тож необхідно нарешті узгодити і затвердити довгострокову стратегію розвитку електронної системи охорони здоров’я і системи охорони здоров’я загалом, тому що eHealth точно не може бути окремою структурою, а лише — частиною загальної системи охорони здоров’я.

Коментуючи виступ, І. Сорока зазначив, що Клуб — це саме те місце, де можна узгодити всі проблемні питання. «Ми тут для того, щоб дійсно узгодити: від пацієнтів — до лікарів, від керівників первинної ланки — до знаних академіків, від юристів — до ветеранів АТО. І можна зробити так, щоб система дійсно запрацювала як складова загальної стратегії розвитку охорони здоров’я. Ви знаєте всі больові точки. Скажіть про них нам, і ми будемо разом з вами робити все, щоб ця система запрацювала. Ця система має бути прозорою, розумною, державницькою, практичною, пацієнтоорієнтованою і спрямованою на те, щоб бути зручною для лікарів. Спочатку нам необхідно протестувати її на різних рівнях».

Електронна система охорони здоров’я та стратегія розвитку медичної галузі: професійне обговорення в Українському медичному клубіІз критичним коментарем доповіді виступив Борис Тодуров, член-кореспондент НАМН України, директор Інституту серця МОЗ України. Як він розуміє, група ентузіастів об’єдналися зі спеціалістами ІТ, отримали деякі грантові гроші й почали розроб­ляти функціональний продукт, назвавши його досить амбіційно — eHealth. Для первинної та вторинної ланки, в тому числі і для третинної на перспективу. Не узгодивши це зі спеціалістами і не отримавши технічного завдання від тих людей, для яких це розробляється. Більше того, не отримавши технічного завдання і якоїсь стратегії від МОЗ України. І на сьогодні навіть немає координатора від МОЗ чи якогось департаменту, який би це все регламентував та імплементував у практичній площині.

«Я розумію, що за грантові гроші можна зробити все, що завгодно, я приблизно уявляю, які зарплати отримують хлопці, я дуже радий за вас. Але чому ви не радитеся із тими спеціалістами, яким доведеться із цим працювати? Чому ці спеціалісти не зробили для вас те, що мали зробити? Вони мали створити державну структуру, яка потім усе це прийме на себе і буде робити. Ви одягаєте, вибачте, туфлі, а потім намагаєтеся надіти шкарпетки. Так не робиться. Мені здається, було б логічно, якби це робилося, по-перше, під керівництвом МОЗ України, і щоб там був департамент, який би прописав спільно зі спеціалістами технічне завдання. Потім на основі цього технічного завдання розробляють деякий ІТ-продукт, який у тестовому режимі, як ви кажете, пропонується на місцях. Такі ж самі спеціалісти на місцях цей продукт тестують, вам кажуть результат, ви на основі цієї практики його вдосконалюєте, і тоді це було б усім корисно, усім добре, це були б не даремно витрачені час, гроші, ваші сили тощо», — зазначив Б. Тодуров.

Відповідаючи на зауваження, Ю. Бугай зазначив, що створення технічного завдання, закупівля, а потім тестування — це один із підходів Проектного офісу. Бізнес-вимоги до продукту затверджені робочою групою при МОЗ України, і вони опубліковані додатком до протоколу. Саме тому, коли зараз відбувається прийомка продукту, його узгоджують із бізнес-вимогами, які були затверджені робочою групою. Також була залучена величезна кількість експертів і спеціалістів, для яких цей продукт саме розробляється і застосовується, в тому числі лікарів з усіх регіонів України.

«Звичайно, це були перш за все лікарі первинної ланки — сімейні лікарі, педіатри, терапевти. До обговорення і безпосереднього тестування в цілому долучилися понад 1 тис. лікарів, і від них отримано зворотний зв’язок. Досвід ProZorro, в тому числі після запровадження його для державних замовників, які (і за віком, і за здібностями стосовно вміння користування комп’ютером) дуже схожі з лікарями, свідчить, що коли ти приїжджаєш і показуєш продукт, лікар клікає і говорить, чи щось виходить, чи не виходить — це набагато кращий спосіб обговоренням того, як продукт повинен функціонувати. Це те, що ми робимо, коли ми говоримо про залучення спеціалістів — це спілкування з лікарями первинної ланки з усіх регіонів України.

Наше завдання як громадських активістів — максимально скористатися моментом, для того щоб цей процес обговорення, тестування, поступового запуску в Україні зробити можливим. Чи він є на сьогодні простим? Ні. Але це перші необхідні кроки, і в нас була величезна кількість обговорень, у тому числі з міжнародними експертами, саме щодо електронної системи охорони здоров’я. І зі Світовим банком, і з Литвою, Естонією, Великобританією, Ірландією, Ізраїлем — з величезною кількістю спеціалістів, у тому числі з архітектури, із технологій, які використовуються. Тому навіть тестовий режим дає нам досить впевненості з технічної точки зору реалізації електронної системи охорони здоров’я. Звичайно, є певні проблеми, про які ми знаємо. Це, зокрема, необхідність повноцінного опису технічного завдання. Але спочатку продукт потрібно було протестувати, а потім його фіналізувати, закривати і говорити, що ось такий продукт є, і саме з таким ми будемо працювати», — зазначив Ю. Бугай.

Також було повідомлено, що впродовж наступних 3–6 міс відбуватиметься період переходу функціоналу від Проектного офісу до Державного підприємства «Електронне здоров’я».

Електронна система охорони здоров’я та стратегія розвитку медичної галузі: професійне обговорення в Українському медичному клубіРуслан Світлий, директор КП «Фармація» міста Києва, поцікавився, хто буде здійснювати технічне оснащення медичних закладів первинної ланки, а також тих аптечних закладів, які беруть або братимуть участь у програмі «Доступні ліки». Адже для комунальних підприємств витрати на комп’ютеризацію можуть призвести до того, що вони працюватимуть у збиток.

Ю. Бугай зазначив, що наявність відповідної техніки у медичних та аптечних закладах важлива з точки зору забезпечення доступу до інтернету лікаря чи фармацевта, якщо мова йде про електронний рецепт. Проте Проектний офіс не планує закупівлі комп’ютерів для лікарів. За його словами, у значній кількості комунальних закладів і навіть державних медичних установ, там, де лікарі й головні лікарі хотіли бути попереду, хотіли електронізувати свої медичні заклади, вони вже закупили комп’ютери і давно просять дати якусь стратегію для їхнього розвитку. Ті лікарі й заклади, в яких немає комп’ютерів та інтернету, мають два шляхи. Перший — купити за рахунок, зокрема, місцевих бюджетів у рамках політики децентралізації та підвищення повноважень і відповідальності громад. Другий — це те, що продукт, який розробляється, даватиме максимальну можливість лікарям вносити інформацію про своїх пацієнтів навіть без постійного доступу до комп’ютера. Тобто сам продукт і саме втілення перших кроків продумано таким чином, щоб лікар, навіть не маючи постійного доступу до комп’ютера, все одно міг долучитися до електронної системи охорони здоров’я.

Електронна система охорони здоров’я та стратегія розвитку медичної галузі: професійне обговорення в Українському медичному клубіАндрій Гук, заступник директора Державної установи «Інститут нейрохірургії імені А.П. Ромоданова НАМН України», зазначив, що його як особу, яка відповідає за інформатизацію, та його колег цікавлять перш за все вимоги до медичних інформаційних систем на рівні медичних закладів, а також проведення на державному рівні сертифікації цих систем. На його думку, це можна було би зробити протягом максимум півроку.

«У нас є заклади-побратими, які працюють по всій Європі, і слава Богу, з ними налагоджені дуже хороші зв’язки. У кожному з таких закладів вже давно працює випробувана така система, яка має на меті перш за все збереження бази даних. Подумайте про це. Єдиний стандарт медичних інформаційних систем має бути затверджено на центральному рівні, а далі — у нас є безліч дуже хороших приватних фірм, які працюють на ринку і які зроблять прекрасний продукт без залучення державних коштів, донорських коштів і зроблять це так, як буде краще для кожного закладу», — зазначив А. Гук. Він також закликав використовувати рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо розробки національної стратегії електронної системи охорони здоров’я.

Ю. Бугай запевнив: «Розробники зараз ідуть подібним шляхом. Від самого початку роботи над продуктом була поставлена мета об’єднувати те, що існує. Деяка інформація, яка необхідна цій системі на рівні медичних закладів, напевно, не потрібна на центральному рівні. Тому зрозумівши, що необхідно на центральному рівні, що держава повинна збирати, яку інформацію, потрібно надати можливість медичним закладам її на цей рівень передавати. А інше — на вибір медичного закладу. Таким чином, зберігається логіка впровадження децентралізації та можливості для розробників, які працюють безпосередньо в лікарні, розробити функціонал, який необхідний конкретному лікарю або конкретному головному лікарю. Ми готові обговорювати і пояснювати детально».

Також під час обговорення доповіді виникло питання, чому не була взята за основу якась система, яка вже працює у розвинених країнах? Навіщо придумувати своє?

За словами Ю. Бугая, таку систему неможливо було б запустити. У більшості країн, де розвивалися та існують електронні системи охорони здоров’я, вони створені понад 20–30 років тому. Наприклад, Канада і США зараз стикаються з тим самим питанням, яке ми намагаємося реалізувати від самого початку, — питанням інтероперабельності. Вирішення якого в Канаді не існує на сьогодні. І для них можливість досягнення інтероперабельності буде коштувати дорожче, ніж вартість самої системи, яку вони зробили. Ми спілкувалися з багатьма їхніми спеціалістами, які про це прямо говорять. Ті кроки, які ми робимо щодо інтероперабельності, не були свого часу зроблені, але вони можливі та важливі для нас. Проте у світі існує досвід, що підходить під сучасне реформування сфери охорони здоров’я. І значну кількість цих рішень ми використовуємо.

Також доповідач повідомив, що надходили пропозиції від таких компаній, як Microsoft та Ericsson, розробити для України свій продукт, як це було, наприклад, у Вірменії. Проте Проектний офіс не погодився на таку пропозицію, оскільки Україна змушена буде платити 20–40 років розробникам за технічну підтримку. Тому що відмовитися від одного постачальника, інтелектуальні права на систему за яким закріплені, і перейти до іншого — буде дуже складно. Це величезний ризик. Для того щоб уникнути цих ризиків, центральний компонент електронної системи охорони здоров’я розробляється на відкритому коді, який нікому не належить, і таким чином його підтримувати зможе будь-яка компанія.

Також було зазначено, що рівень ІТ-експертизи в Україні один із найвищих, існує величезний потенціал, зокрема в ІТ-сфері. Тож необхідно ним користуватися. Бо системи, які запроваджувалися на Заході, були створені на технологіях і під потреби, які були важливі 20–30 років тому. Значна кількість технологій, які там використовуються, були актуальними у 1980-х роках. А технології змінюються щодня. Саме тому вітчизняний продукт розробляється на базі останніх технологій, які сьогодні використовуються при підтримці української ІТ-сфери.

Стратегія розбудови національної системи охорони здоров’я в Україні

Електронна система охорони здоров’я та стратегія розвитку медичної галузі: професійне обговорення в Українському медичному клубіНаступною темою, яку обговорювали учасники засідання Клубу, стало формування сталої стратегії розбудови системи охорони здоров’я в Україні. До слова було запрошено Костянтина Надутого, експерта з організації охорони здоров’я Незалежної експертної платформи «ПРО S VITA». Він зазначив, що сьогодні навколо медичної реформи точиться багато дискусій, лунає чимало гучних заяв та обіцянок, проте насправді суттєвих змін не відбувається. Насправді у влади немає чіткого бачення, яка система охорони здоров’я має бути побудована, і немає консенсусу щодо кінцевої точки, до якої необхідно рухатися у процесі реформування, відсутня стратегія реформування системи охорони здоров’я. Про це було зазначено і  в аналітичних матеріалах, підготовлених до щорічного послання Президента України Петра Порошенко до Верховної Ради України 7 вересня 2017 р.

«Тому Комітет Верховної ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) розробив величезну кількість продуктів, які на сьогодні повністю цю систему описують. Ту систему, про яку українське суспільство мріє, яку воно будувало багато років. Тож сьогодні ми маємо пакет, комплекс законопроектів, які повністю описують систему охорони здоров’я, і потужну підтримку необхідності реформування галузі з боку перших осіб держави; лишилося допрацювати деталі. В нас ще немає повного консенсусу щодо професійного самоврядування, ще немає консенсусу про законопроект з медичного страхування, є три, необхідно відпрацювати спільний, але в нас є законопроект № 2409а «Про засади державної політики охорони здоров’я», який і досі не виноситься до сесійної зали. Розроблено також комплексний законопроект № 7065 «Про організацію медичного обслуговування населення в Україні» — комплекс регуляцій, який повністю описує систему охорони здоров’я. І є законопроект про фармацевтичне обслуговування — це проект Закону України № 2192д «Про лікарські засоби», який повністю описує процес їх обігу від реєстрації до використання. Ми маємо законопроект про санітарно-епідемічне благополуччя, який є вкрай важливим. Адже на сьогодні система санітарно-епідемічного нагляду фактично знищена, і нічого не створено натомість. Таким чином, країна залишилася незахищеною. Тому запропоновано новий законопроект, який у новій системі координат описує цю систему. Розроблені проекти законів із фармацевтичного, лікарського самоврядування, у планах — щодо самоврядування медичних сестер. Тож законодавча база майже готова, а от грошей в системі охорони здоров’я вкрай недостатньо. Протягом 25 років медична галузь катастрофічно недофінансована», — зазначив К. Надутий.

Завершуючи доповідь, він нагадав, що експертна спільнота «ПРО S VITA» напрацювала на сьогодні проект Концепції побудови нової націо­нальної системи охорони здоров’я України (далі — Концепція), на виконання якої буде розроблено Стратегію і план впровадження.

В основу побудови нової системи охорони здоров’я в Україні закладено три ключові пріоритети:

1. Людиноцентричність. На першому місті — людина — пацієнт і лікар. Це ціль системи охорони здоров’я.

2. Духовність, яка в охороні здоров’я проявляється передусім як соціальна справедливість.

3. Національна безпека.

Тобто там враховані інтереси і пацієнта, і лікаря, і національної безпеки, яку усім нам необхідно захищати, і в тому числі засобами системи охорони здоров’я.

У своєму функціонуванні і нова система охорони здоров’я спиратиметься на такі принципи:

1) системний комплексний розвиток та інтегрованість;

2) демонополізація та децентралізація;

3) доказовість і безпека;

4) доступність;

5) якість, результативність та ефективність;

6) превентивність;

7) публічність.

Це основні завдання, у напрямку виконання яких потрібно рухатися, затверджуючи стратегію і план її реалізації. Тоді можна зробити якісну систему охорони здоров’я, а не лише впровадити принцип «гроші ходять за пацієнтом». Можна буде зрозуміти, яку модель системи охорони здоров’я отримає Україна.

Також в Концепції передбачено ключові аспекти інформатизації охорони здоров’я, які полягатимуть у:

  • уніфікації медичних записів та їх гармонізації з міжнародними стандартами, формуванні системи управлінського обліку і звітності у сфері охорони здоров’я відповідно до потреб здійснення державної політики охорони здоров’я, управління системою охорони здоров’я, зокрема медичним обслуговуванням населення;
  • побудові та функціонуванні загальнодержавної багаторівневої інформаційної системи охорони здоров’я;
  • організації збору, зберігання, захисту, впорядкування, узагальнення, аналізу та надання доступу до достовірної, своєчасної та повної інформації, необхідної для виконання органами державної влади, місцевого самоврядування, закладами охорони здоров’я, медичними, фармацевтичними працівниками своїх обов’язків, а також для реалізації особами права на інформацію відповідно до законодавства України;
  • створенні та організації функціонування реєстрів пацієнтів, медичних працівників, фармацевтичних працівників, закладів охорони здоров’я, лікарських засобів та виробів медичного призначення, а також класифікаторів медичних втручань тощо;
  • створенні транспарентної, доступної для управлінців і населення електронної системи рейтингів закладів охорони здоров’я та лікарів;
  • поступовому переході на електронний документообіг;
  • впровадженні медичних інформаційних систем з переходом до електронної системи охорони здоров’я (eHealth);
  • забезпеченні інтеграції інформаційних ресурсів охорони здоров’я України з інформаційними ресурсами Організації Об’єднаних Націй, Всесвітньої організації охорони здоров’я, країн Європейського Союзу та інших держав із використанням гармонізованих міжнародних стандартів, крім випадків, коли такі заходи суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України;
  • гарантуванні належного захисту таємної та конфіденційної інформації у сфері охорони здоров’я;
  • удосконаленні рейтингової оцінки модернізації галузі на державному, регіональному, місцевому рівнях.

К. Надутий зазначив, що платформа «ПРО S VITA» працює для того, щоб маятник медичної реформи, який рік від року розгойдується у різні боки і не дає ніякого результату, перетворився на маленький швейцарський годинник, який би працював чітко, злагоджено і непомітно. Адже пацієнту насправді не потрібно знати, куди ходять гроші, звідки беруться ліки. Він має лише звернутися до медичного закладу й отримати медичну допомогу. А лікар має прийти на роботу й отримати всі засоби для того, щоб цю медичну допомогу надавати. Він не повинен бігати ні за грошима, ні за маркетологами, ні за ким. Пацієнт і лікар знаходяться в корені цієї системи.

Також було зазначено, що при напрацюванні Концепції платформа працювала з усіма охочими, а 18 жовтня 2017 р. було проведено Національний форум охорони здоров’я «За здорову націю», участь у роботі якого взяли 960 представників з усіх регіонів України — лікарі, медичні сестри, представники фармацевтичної галузі, професійних громадських медичних, фармацевтичних і пацієнтських організацій, профспілок, незалежні експерти, представники органів місцевого самоврядування, народні депутати України, і на якому було презентовано проект Концепції. Учасники форуму одностайно його підтримали. І на сьогодні платформа є абсолютно відкритою до співпраці з усіма експертами.

Також під час засідання Клубу підбито підсумки діяльності за рік та презентовано деякі соціальні проекти, зокрема з допомоги дітям із вадами слуху.

Джерело: Олександр Устінов,фото Сергія Бека

Післямова від практиків:
Цілком поділяємо бачення і реалізацію електронної системи охорони здоров’я через впровадження центрального компоненту, який би забезпечував можливість передачі інформації по запиту, щоб ті медичні інформаційні системи, які безпосередньо встановлені у медичних закладах, могли без першкод під’єднатися і передати інформацію в центр. Е
Health точно не може бути окремою структурою, а лише — частиною загальної системи охорони здоров’я. Інформаційним системам, які вже тривалий час використовуються у закладах охорони здоров’я і цілком відповідають технологічним вимогам і потребам галузі – жити. На центральному рівні слід визначитись яка інформація потрібна від закладів і терміново сформувати протокол і виділити шлюз для виконання підключення – працювати без посередників. МОЗУ поставити жирну крапку на дублюванні електронної документації (форм) на паперових носіях.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

19 − четырнадцать =