25 вересня відбулася прес-конференція на тему «Питання формування нової національної системи охорони здоров’я України. Українська візія системи охорони здоров’я». Організатором заходу виступила експертна платформа «ПРО S VITA», яку було створено ініціативною групою фахівців різних напрямів охорони здоров’я (далі — експертна платформа) з метою розбудови сучасної системи охорони здоров’я в Україні. Під час конференції учасники озвучили плани експертної платформи, а також основні напрями та базові положення розробленої ними Декларації щодо розвитку системи охорони здоров’я України (далі — Декларація).
Володимир Романівкандидат медичних наук, директор БФ «Крайовий реабілітаційний комплекс м. Стрий», наголосив, що метою діяльності експертної платформи і створення новітньої системи охорони здоров’я є якісне життя українців та підвищення середньої тривалості життя до 80+ років. Для цього робота експертної платформи відбувається за проектно-програмним принципом діяльності, тобто проекти і програми, які пов’язані між собою, будуть становити єдиний логічний ланцюг і давати як проміжні результати, так і забезпечення кінцевої мети — створення новітньої системи охорони здоров’я.Костянтин Надутий, помічник-консультант депутата Верховної Ради України, громадський діяч, заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства, зауважив, що без ефективного управління і освіченого лідерства в системі охорони здоров’я вона приречена на руйнацію. І якраз це сьогодні й відбувається, оскільки в системі охорони здоров’я немає лідерства, немає діалогу із суспільством, передусім з професійною спільнотою.До експертної платформи входять різні фахівці охорони здоров’я, через що погляд на галузь охорони здоров’я в кожного з них різний, але в сумі це дає загальне бачення майбутньої системи, що дасть ефективний механізм управління, якого потребує галузь.Також сьогодні МОЗ України обіцяє, що як тільки відповідний закон щодо реформи охорони здоров’я буде прийнято, з 1 січня українці будуть обирати сімейного лікаря. Однак наразі Україна стрімко втрачає кадровий потенціал, через що кількість лікарів первинної ланки медицини становить половину від потреби. Серед іншого це пов’язано з тим, що фахівці охорони здоров’я масово виїжджають до сусідніх країн, оскільки там вони мають змогу отримати гідні умови праці, а також її оплату.Окрім цього, доповідач зазначив, що минулого тижня відбулася конференція «Фармбюджет–2018», під час якої, зокрема, наголошувалося на тому, що увесь світ йде шляхом побудови системи забезпечення населення генеричними, а не оригінальними препаратами, оскільки немає можливості забезпечити населення за рахунок бюджетних коштів оригінальними препаратами. Тому необхідно робити все, щоб українські підприємства розвивалися і виробляли генеричні лікарські засоби. Цього, зокрема, можна досягти завдяки інвестиційній політиці, зменшенню податкового навантаження на підприємства.Питання фінансування охорони здо­­ров’я висвітлила Оксана Солдатенко, експерт з фінансового права. Вона зазначила, що Декларацією не передбачено часткову оплату медичних послуг для громадян, нею закладається необхідність запровадження програми державних гарантій, які надаватимуть населенню України мінімум 70% від потреби фінансування цих видатків за рахунок державного бюджету. Стосовно видатків розвитку та капітальних видатків, то відповідно до Декларації у цій сфері буде запроваджено державно-приватне партнерство. Однак для того, щоб залучити інвесторів, необхідно щорічно направляти мінімум 1,5% від ВВП на потреби системи охорони здоров’я, щоб інвестори розуміли, що може забезпечити держава і якими є їх гарантії під час реалізації проектів.

Також доповідач висловила сподівання, що в майбутньому Україна відмовиться від медичної субвенції, що надається місцевим бюджетам. О. Солдатенко наполягає тільки на прямому фінансуванні, оскільки, на її думку, таким чином кошти легше розподіляти і потім легко контролювати видатки.

Спікер наголосила, що оскільки в Декларації передбачено, що операційні видатки фінансуються в обсязі не менше 70% від потреби, її потрібно буде розрахувати в тому числі використовуючи нормативний метод, який застосовувався раніше. Дані нормативи є науково обґрунтованими, єдине, вони потребують уточнення у зв’язку зі зміною соціально-економічної ситуації в краї­ні і протоколів лікування.

Про фармацію в контексті реформи охорони здоров’я розповів Костянтин Косяченко, доктор фармацевтичних наук, президент Українського агентства з оцінки технологій охорони здоров’я, голова ГО «Спілка працівників фармації». Він зауважив, що, на його думку, сьогодні аптеки стали схожими на торговельні заклади, однак вони повинні повернути статус закладу охорони здоров’я, де провізор чи фармацевт стануть на одну сходинку з лікарем первинної ланки. Адже часто пацієнт не йде до лікаря, коли в нього захворювання, яке не загрожує життю, а звертається в аптеку. І фармацевтичний працівник повинен надати йому кваліфіковану консультацію, допомогти обрати необхідний безрецептурний лікарський засіб. Це було б виходом у нинішній ситуації, оскільки необхідна кількість лікарів первинної ланки відсутня.

Окрім цього, в Україні продовжують застосовуватися дороговартісні, часто застарілі й невивчені технології лікування. Для уникнення цього у світі використовується оцінка технологій охорони здоров’я (Health Technology Assessment — HTA). Тобто країни, користуючись світовими інструментами, давно вже мають відповіді на питання, що необхідно купувати за бюджетні кошти та які технології мають застосовуватися. Однак, на жаль, в Україні робляться лише перші кроки в цьому напрямку, які, можливо, завдяки експертній платформі «ПРО S VITA» вдасться прискорити.

У свою чергу, Олег Галенко, директор Міжнародної агенції кооперації «Liberti», звернув увагу, що сьогодні МОЗ України ігнорує ініціативи від інституцій громадянського суспільства. Такі дії призводять до того, що суспільство починає протестні акції, наприклад, Всеукраїнська акція протесту, яку організувала Професійна спілка працівників охорони здоров’я України з метою захисту конституційних прав медичних працівників.

Доповідач звернув увагу, що експертна платформа, навпаки, є відкритою для всіх охочих, які вільно можуть долучитися до її роботи. Окрім цього, наразі вона виступила з ініціативою щодо створення договірного об’єднання шляхом підписання меморандуму між інститутами громадянського суспільства, метою якого є ініціювання розробки та впровадження державної цільової програми реформування системи охорони здоров’я України на 2018–2030 рр. Основ­ним її завданням є подовження життя громадян Украї­ни до 80+ років.

Також наразі планується звернутися з ініціативою до Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я щодо створення спільної робочої групи при Комітеті за участю народних депутатів, представників профільного міністерства та інституцій громадянського суспільства.

Ігор Найда, кандидат медичних наук, лідер Всеукраїнської інноваційної освітньої платформи «Сходи в майбутнє», запевнив, що суспільство буде інформуватися про діяльність експертної платформи, в подальшому планується проведення круглих столів, конференцій, під час яких обговорюватимуться напрямки діяльності, які проголошені в Декларації. Також найближчим часом на сторінці експертної платформи «ПРО S VITA» в соціальній мережі Facebook буде відкрито майданчик для обговорення розробленої Декларації і подальшої розробки проекту Концепції національної системи охорони здоров’я України.

Джерело : http://www.apteka.ua/article/427475
Євген Прохоренко,
фото Сергія Бека

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

девятнадцать − 1 =