Протягом останніх десятиліть спроби Кабінету Міністрів України реформувати систему охорони здоров’я не мали належного успіху. Причиною цього є відсутність впроваджених чітких та об’єктивних медичних та фінансових вимірювань результатів надання медичних послуг на основі їх ринкової вартості.
В закладах охорони здоров’я існує нераціональне використання бюджетних та коштів домогосподарств при наданні медичної допомоги.
Медичний персонал і пацієнти не обізнані про результати змін в галузі, реальний стан використання коштів в закладах охорони здоров’я. Своїми діями пацієнти і лікарі в масовому порядку підтримують систему неформальних, в т.ч. корупційних, платежів.
Протягом останніх 10 років частка платежів громадян у т.ч. неформальних в загальному обсязі фінансування СОЗ України становить 41,9% що складає 40,1 млрд. грн. За цей час номінальне фінансування системи охорони здоров’я зросло у 6,5 р.
В цілому показник загального фінансування системи охорони здоров’я складає близько 7,7 % ВВП (108 947,1 млн. грн./1 411 238 млн. грн.). Це дорівнює нижній межі витрат на системи охорони здоров’я країн Європейського Союзу.
Витрати на підтримання і діяльність інфраструктури системи охорони здоров’я складають 79%. На виробництво послуг витрачається лише 19,3% від загального обсягу фінансування. З урахуванням досвіду передових країн оптимальне співвідношення витрат на інфраструктуру та на виробництво послуг має складати 20:80.
Негативною тенденцією є те, що за останні 8 років частка платежів домогосподарств збільшилась на 5,1%.
Для Республіки Польща характерне співвідношення формалізованих приватних та державних витрат на систему охорони здоров’я як 30:70. Протягом 10 років з початку реформ державні витрати скоротились, а приватні відповідно зросли на 2,6 %. У Франції співвідношення витрат держави та громадян складає 79,1:21,9. За 10-річний період державні витрати зросли, а приватні відповідно зменшились на 3%.
В Україні за роки реформ частка неформальних платежів домогосподарств збільшилась на 1,1%.
Таким чином, навантаження на бюджет домогосподарств у зв’язку з витратами на систему охорони здоров’я у громадян України у 2 рази вище, ніж у Франції та на 25 % більше, ніж в Республіці Польща.
Що стосується структури загальних витрат на систему охорони здоров’я України по функціям, то негативним чинником є зменшення частки витрат на профілактичні послуги – з 3,7% до 2,8%. До позитивної тенденції слід віднести збільшення витрат на амбулаторне лікування зросли з 14,7% до 19,7 %.
Результат
З метою визначення структури неформальних платежів, у т.ч. їх корупційної складової при отриманні медичної допомоги громадянами України, нами на основі результатів Всеукраїнського репрезентативного опитування у 2010 р. проведено відповідні розрахунки. За оцінками експертів похибка вірогідно становить 5%. Всього опитано 1546 респондентів. Рівень відмов від участі в опитуванні становить близько 20%.
Так визначено, що сума платежів громадян України при відвідуванні лікарів, проходженні медичних обстежень та перебуванні в лікарні у 2010р. вірогідно становила 29,65 млрд. грн. Із них неформальні платежі (поза касою) склали 19,6 млрд. грн., або – 66 % від загальної суми платежів населення.
Сума мінімальних неформальних платежів громадян України при відвідуванні лікаря вірогідно становила близько 8,6 млрд. грн.
Загальний об’єм оплати громадянами медичного обстеження вірогідно склав – 2,75 млрд. грн. Із них об’єм оплати медичного обстеження госпіталізованих громадян склав – 2,5 млрд. грн. За оцінками фахівців вартість обстеження для наступного лікування в денному стаціонарі складає 10% від оплати кількості обстежень госпіталізованих громадян і вірогідно оцінюється у 0,25 млрд. грн.
Сума платежів громадян за перебування в лікарнях склала близько 18,3 млрд. грн., із них неформальних – 9,5 млрд. грн.
Це певним чином корелює із даними Держстату України щодо сплати домогосподарствами системі охорони здоров’я за отримані медичні послуги 34,5 млрд. грн. Різниця з нашими обрахунками складає 16% ((34,5 млрд. грн. – 29,65 млрд. грн.)/29,65 млрд. грн. * 100%)
Корупційні платежі
В опитуванні вони вимірювались оцінкою дій лікарів і молодшого медичного персоналу по вимаганню у пацієнтів сум 1906 грн. і більше (станом на 1.12.2011 р.); а для осіб, які займають адміністративні посади, це отримання ними платежів в ході виконання службових обов’язків, які можуть бути розцінені як хабар.
За підрахунками сума корупційних платежів при відвідуванні лікаря, проходженні медичного обстеження та перебуванні у лікарні в 2010 р. вірогідно становила 3,72 млрд. грн. Із них «хабарі на вимогу» – 2,4 млрд. грн., а «добровільні хабарі» – 1,32 млрд. грн.
Частка корупційних платежів при відвідуванні лікаря склала 1,6 млрд. грн.; при проходженні медичного обстеження – 228 млн. грн., а при знаходженні в лікарні – 1,8 млрд. грн.
Заходи органів влади по детінізації неформальних платежів і нейтралізації корупції
Ключовим завданням Кабінету Міністрів України є легалізація неформальних платежів на основі законодавчого регулювання порядку формування тарифів та переліку надання медичних послуг, які може надавати кожен заклад охорони здоров’я. Для усунення корупційної складової необхідно юридичне оформлення (легалізація) відносин між пацієнтом та лікарем при відвідуванні останнього, проходженні медобстеження та перебування в лікарні через інститут загальнообов’язкового або добровільного медичного страхування. Частка оплати праці лікаря та молодшого медичного персоналу має складати не менше ніж 60-70% від обсягу оплаченої страховою компанією медичної послуги.
Важливим фактором є суттєве покращення правової і медичної культури відносин між лікаря і пацієнтом із усвідомленням кримінальної відповідальності обох сторін за співучасть у корупційних діях.
Основною складовою усунення корупційного чинника є законодавче визначення ключовими (первинними) відносини між лікарем і пацієнтом, а похідними (вторинними) – між пацієнтом і закладом охорони здоров’я. Це має базуватись на системі стимулів для лікаря мати високий фах і гідну винагороду за працю. Завданням закладу охорони здоров’я є створення умов, які стимулювали б лікаря до високого професіоналізму, гідності оплати його праці та реального захисту прав пацієнтів і лікарів.
При потребі нами будуть надані результати зазначених розрахунків з посиланням на джерела інформації.

З повагою,
к.е.н., ст.н.с., магістр державного управління у сфері охорони здоров’я,радник Міністра охорони здоров’я України з питань економічного та державного регулювання галузі у 2008-2010 рр. О.П. Корнійчук

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

одиннадцать − девять =