Цього або наступного тижня парламент має розглянути у другому читанні законопроект про медичну реформу. За оновлений її варіант парламентарі борються від початку року. Триває протистояння між двома варіантами змін системи охорони здоров’я: авторства команди в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун та голови Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець.

Якщо вірити обіцянкам Міністерства охорони здоров’я, то зміни від їхньої реформи ми відчули ледь не сьогодні.Ми мали б обирати для себе зручного, доступного та «якісного» лікаря, а він мав би отримувати 15 тис. грн зарплати за те, що обслуговує дві тисячі пацієнтів за спеціально укладеними договорами; держава гарантувала б пакет медичних послуг за свій рахунок на рівні первинної ланки, другий та третій щабель — оплачуються спільно державою та пацієнтом, залежно від послуги. Однак запуск такої реформи підтримують далеко не всі українці.

800 ПРАВОК

Та про все по порядку. Передусім про законодавчу основу для реформи. Ключові зміни прописують два законопроекти: №6604 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів» та №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Практично на останніх засіданнях шостої сесії парламенту депутати встигли ухвалити у першому читанні законопроект №6327Очільниця МОЗ Уляна Супрун сподівається на швидке ухвалення законопроекту в другому читанні, до якого, зауважмо, після доопрацювання внесено понад 800 правок.

Фото взято з: ru.slovoidilo.ua

Голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець умовно ділить правки на чотири блоки: ті, які стосуються співоплати за медичну послугу, перелік гарантованого державою пакету медичних послуг, створення Національної служби здоров’я та впровадження медичного страхування.

У першому варіанті закону №6327 мало бути бюджетне фінансування соціального медичного страхування, тарифи покриття та співоплати, єдині для всієї території України, реімбурсація певних видів ліків. Та після внесення численних правок деякі пропозиції просто зникли або замінилися іншими. Так, в оновленому тексті цього законопроекту зникає поняття обов’язкового медичного страхування, замість нього йдеться про гарантовану програму медичних послуг. Пацієнти так само мають обрати собі лікаря, підписати з ним так звану декларацію, але жодних додаткових витрат із власної кишені не повинно бути.

Після правок значно розширилася програма медичних гарантій. Якщо раніше держава гарантувала оплату послуг на рівні екстреної, первинної, частково вторинної (спеціалізованої) та частково третинної (високоспеціалізованої) допомоги, тепер до цього переліку додаються паліативна медична допомога, медична реабілітація, медична допомога дітям до 16 років, медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами. Держава гарантує повну оплату цих послуг громадянам, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями, або особами, які потребують додаткового захисту.

Читати до теми: Медична реформа: Чого чекати сільським жителям?

У попередній версії законопроекту №6327 йшлося також про відміну з 1 січня 2019 року фінансування державних та комунальних закладів охорони здоров’я, окрім закладів, передбачених у переліку, затвердженому урядом. Наразі це положення відсутнє. Власне, старт реформи переноситься з липня 2017 року на 1 січня 2018 року. Так само відкладається на рік початок програми реімбурсації вартості лікарських засобів, передбачених програмою медичних гарантій, тепер це буде не з 2019-го, а з 2020 року.

Оскільки страхування відкладається, по-іншому формуватимуться тарифи співоплати, точніше, вони матимуть одне джерело фінансування — бюджет. Єдине, що тепер цей тариф на медичні послуги, пов’язані з наданням первинної медичної допомоги, складатиметься із двох частин: ставки на оплату медичної послуги та ставки на оплату діагностичних послуг, зокрема лабораторних досліджень.

Окрім того, у тексті законопроекту з’явилися положення про функції Уповноваженого органу, який збиратиме інформацію про потреби населення у конкретних медичних послугах, регулюватиме тарифи, процедуру реімбурсації ліків і захист персональних даних у системі електронного здоров’я, а також прописує роботу Ради громадського контролю, яка, фактично, є контролером над Уповноваженим органом.

Фото взято з: thekievtimes.ua

Головне юридичне управління ВРУ, переглядаючи законопроект перед другим читанням, теж підготувало низку своїх зауважень. Зокрема, на його думку, положення проекту не узгоджуються із нормами Конституції України та Закону України «Про державні цільові програми»; пацієнти опиняться в нерівних умовах при отриманні медичних послуг через їхню сумнівну якість та можливу відсутність кваліфікованих медичних працівників; термінологія, пов’язана з  тарифами на медичні послуги та лікарські засоби, не відповідає термінології та поняттям, котрі  використовуються у спеціальному законодавстві в сфері ціноутворення.

ХТО ЗА ЩО ЗАПЛАТИТЬ?

У МОЗ продовжують готувати українців до старту медреформи, регулярно поширюючи на своєму сайті меседжі, які ж переваги отримає кожен із нас. Отже, за варіантом законопроекту від команди Уляни Супрун від 1 січня 2018 року:

  • кожен пацієнт зможе отримувати первинну медичну допомогу абсолютно безкоштовно в обраного ним сімейного лікаря;
  • пацієнт може обрати свого сімейного лікаря та укласти з ним декларацію і таким чином зареєструватися в електронній системі охорони здоров’я еHealth;
  • ви можете укласти декларацію з сімейним лікарем у будь-який час, навіть під час першого візиту, коли вам знадобиться медична допомога;
  • базові аналізи будуть також безкоштовними в амбулаторії сімейного лікаря;
  • якщо сімейний лікар вимагатиме додаткові кошти під час лікування, ви зможете звернутися зі скаргою до Національної служби здоров’я, а також — замінити лікаря;
  • буде розширено перелік ліків, вартість яких за рецептом від сімейного лікаря відшкодовується державою повністю або частково за програмою «Доступні ліки».
  • Що зміниться для сімейного лікаря з 1 січня 2018 року?
  • Перехідний період на нову систему фінансування передбачено до 2020 року.
  • За цей час середня ставка для сімейного лікаря за приписану людину у 2018 році має зрости до 370 грн.
  • Лікар первинної ланки матиме окремий бюджет на аналізи для пацієнтів.
  • Річний тариф за людину літнього віку (≥65 років) та малюка — удвічі більший за тариф на людину 25 років.
  • Лікар первинної ланки може діяти в статусі фізичної особи-підприємця, ліцензійні умови спрощено. У такому випадку бюджет на підтримку пацієнтів піде напряму на його рахунок.
  • Власний прибуток лікаря ефективної сімейної практики з 2000 пацієнтами в статусі фізичної особи-підприємця становитиме до 18 тис. грн., медсестри — до 12 тис. грн.

Опозиційний чи альтернативний законопроект від Ольги Богомолець пропонує передусім зберегти дію статті 49 Конституції України про безкоштовні медичні послуги для кожного українця. Щоб були кошти на реалізацію реформи, Богомолець пропонує зафіксувати частку від ВВП у бюджеті на охорону здоров’я на рівні не менше, ніж 6%. А також має бути страхова медицина. На думку Ольги Богомолець, роботодавець заплатить страховий внесок за свого працівника (з видатків, а не прибутків), самозайнята особа заплатить за себе. Пенсіонерові, ветерану, сироті, людині з інвалідністю страховий внесок компенсує держава.

«А справжні зміни в системі охорони здоров’я мають початися з гарантій якості, тобто стандартів лікування, які стануть основою і для якісної допомоги хворим людям, і для навчання майбутніх лікарів, і для прозорих бюджетних розрахунків вартості лікування! Окрім гарантій якості, конче потрібне ще й адекватне фінансування цих гарантій. Це означає, що оплачувати держава чи страховий фонд мають конкретну медичну послугу. І саме наш законопроект №2309, проголосований і підписаний Президентом іще в квітні 2017 року, дав визначення і запропонував дозволити державі сплачувати за медичну послугу. Вже у листопаді цього року оплата може відбуватися саме за медичну послугу, якщо міністерство затвердить єдину модель розрахунку собівартості медичної послуги і визначить, скільки й за що платити», — заявляла раніше Ольга Богомолець.

Також зміни системи охорони здоров’я мають спиратися на сучасні стандарти лікування. У новому законі МОЗ пропонує користуватися онлайн-протоколами англійською мовою… Та чи всі лікарі вільно нею володіють? Натомість стандарти лікування важливі передусім для пацієнтів, бо це гарантія їхнього якісного та успішного лікування.

ТЬМЯНІ СІЛЬСЬКІ РЕАЛІЇ

Наразі напрям руху української медицини — незрозумілий. Хоча українці хочуть змін. Реальних, а не імітованих. Про це свідчить і опитування «Оцінка медичної сфери в Україні», проведене соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення МОЗ. За його даними, 72% опитаних підтримують законопроекти у рамках проведення медичної реформи. Абсолютна більшість опитаних (97%) підтримують ініціативу про те, що медична допомога повинна надаватися усім особам незалежно від їхнього матеріального стану. Та бажання не зовсім співпадають із реаліями. Зокрема, у селі.

Що чекає українське село після голосування за медичні законопроекти? Більшість експертів схиляється до думки, що це крах сільських ФАПів, відсутність кваліфікованої та вчасної медичної допомоги і вимирання села загалом. Як раніше коментував AgroPolit.сom народний депутат Валентин Дідич, медична реформа у варіанті від команди Супрун  нагадує фінансову піраміду, коли в областях створюватимуть регіональні представництва, загальний грошовий фонд у розмірі 80 млрд грн буде ділитися на всі області, але як дійдуть до кожної людина гарантовані МОЗ 300 грн — незрозуміло. Також невідомо, як у цій системі будуть задіяні медичні заклади та інститути. «Окрім цього, мене вражає, що у цій реформі взагалі не передбачається існування фельдшерсько-акушерських пунктів. Хоча зараз на них тримається село. Люди, які там живуть, не мають змоги їздити до міста за першої потреби. То виходить, що після реформування медичної галузі їм просто буде ніде зробити укол», —  зауважував нардеп.

Фото взято з: uk.wikipedia.org

«Обидва законопроекти слід розглядати з точки зору, який із них має конституційний характер, тобто, де статтею 49 Конституції прописана безкоштовна, своєчасна та якісна медична допомога, і де ця норма зникає, — наголошує в ексклюзивному коментарі виданню член комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я («Опозиційний блок») Тетяна Бахтеєва. — Законопроект від команди Супрун готувався для того, щоб у ручному режимі тримати державні гроші та гроші платників податків, щоб гроші давати тільки тим лікарням, яким вважають за потрібне. 80 млрд грн було цього року виділено на медицину, а наступного року — 160 млрд грн — і все це в ручному режимі, Це антиреформа, її допускати у жодному разі не можна».

«Опозиційний» варіант медреформи, співавтором якого є і вона, вже доопрацювали.

Було багато дискусій, але не політичних, а професійних. І цей закон набагато кращий, це можливість для кожного українця отримати якісну медичну допомогу, а лікарням — купувати обладнання, проводити ремонти тощо. Так само у нашому варіанті закону лишаються ФАПи, їх має бути близько трьох тисяч і вони мають бути європейського рівня. Для села ця реформа — смерть. Сільські амбулаторії будуть закриті, приблизні відстані між госпітальними округами — сто кілометрів. Чи може селянин доїхати до такої лікарні чи викликати швидку? Супрун пропагандує парамедиків, але в такому випадку люди будуть просто помирати, будуть ускладнюватися хронічні хвороби, пацієнти не потраплятимуть до лікарні своєчасно», — говорить Бахтеєва.

Найближчим часом Президент України обіцяє презентувати систему реформування сільської медицини, котра має забезпечити якісну медичну допомогу на селі. Нагадаємо, нещодавно він  заявив, що зі спецфонду виділять на потреби сільської медицини в регіони додаткове фінансування у розмірі 4 млрд грн. Крім того, Петро Порошенко обіцяв обов’язково врахувати думку самих медиків під час написання реформи. Але їх чомусь до сьогодні у Мінздоров’я не чули. А варто було, бо частина практикуючих лікарів не погоджуються із запропонованими змінами.

«Я не вірю в те, що особливо щось зміниться після голосування медичних законів, — пояснив у коментарі AgroPolit.com лікар Павло Сильковський. — Навіть не у правках річ. Мені здається, було б справедливо, якби кожна людина мала певний базовий страховий поліс  від держави, який би покривав страхування у межах певної суми, наприклад, 20-30 тис. грн. Держава на кожного з нас виділяє певні кошти на медицину. За ці гроші вона могла б купувати для нас страховий поліс, який покривав би певну суму. А зараз говорять так, що є от певні послуги, які покриватиме бюджет, і вони  матимуть однакову ціну, незалежно від того, чи робитимуться в Києві, чи десь у селі. Виходить, професор у Києві та початківець у селі оцінюються однаково? Але так не можна робити. Різна кваліфікація по-різному має оцінюватися. Це призведе до того, що я, як пацієнт, знаючи, що ця послуга коштує так само, як у Києві, з села поїду до столиці. Лікарі у селі залишаться без роботи, вони не зможуть між собою конкурувати. От людина в селі мусить укладати договір зі своїм лікарем, і цьому лікарю за цю людину платять — попри те, звертається вона до нього чи ні. А якщо лікар пішов у відпустку, пацієнт приїде до мене, але договір зі мною ніхто не укладав, мені за це не платять».

Фото взято з: dostyp.com.ua

Павло Сильковський вважає, що МОЗ за час редагування законів мало б прописати алгоритм виживання сільських амбулаторій. Як варіант, створити щось на зразок логістичної служби, котра б довозила пацієнта у разі відсутності лікаря на місці чи у випадку закриття ФАПу до найближчої лікарні. Звісно, за попередньо укладеним договором.

«Наприклад, якщо в селі немає амбулаторії, а я власник приватної клініки і зацікавлений  у пацієнтах, то чому б не налагодити систему доставки пацієнтів. У випадку хвороби пацієнт набирає відповідний номер — і ця служба везе його у Київ чи райцентр, — продовжив Павло Сильковський. — Якщо це лікар високої кваліфікації, він не піде працювати в село, навіть за те, що обіцяють дати хату, машину і хорошу зарплату, якщо це спеціаліст, він хоче робити те, що відповідає його рівню. Це теж має врахувати МОЗ».

Вочевидь, якщо парламент підтримає медичну реформу у нинішньому вигляді, на українців чекає ще чимало сюрпризів. Тож тримаємо  кулаки… в першу чергу за те, щоб вижити після медреформи.

Інна Погоріла

AgroPolit.com

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

девять − два =