Медична реформа загрожує працівникам галузі скороченнями штатів, а пенсійна — віддаляє вік виходу на заслужений відпочинок й обмежує пільги. Як вижити між двох вогнів?

Галина ГОЛЕУСОВАГалина ГОЛЕУСОВА, головний спеціаліст Профспілки працівників охорони здоров’я України

Чи підвищаться мізерні пенсії медичних працівників у процесі їх осучаснення та інших змін, запропонованих новою пенсійною реформою?На засіданні Кабінету Міністрів 17 травня 2017 року були презентовані основні положення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій», який формує засади запропонованої Урядом пенсійної реформи та, у разі її ухвалення Парламентом, вносить суттєві зміни до чинної системи пенсійного забезпечення громадян України. Профспілка підтримує деякі з презентованих положень пенсійної реформи. Зокрема це стосується осучаснення раніше призначених пенсій, посилення залежності розміру пенсії від тривалості страхового стажу й отримуваної заробітної плати, заміни механізму відшкодування пенсій на пільгових умовах на сплату роботодавцем підвищеного розміру єдиного внеску, скасування примусового вилучення частини (15%) пенсій у працюючих пенсіонерів, звільнення Пенсійного фонду від невластивих йому виплат.

Проте Профспілка має багато зауважень і застережень до запропонованих змін.

Особливе обурення викликала пропозиція скасувати з 1 січня 2018 року право на призначення пенсій за вислугу років (поміж інших категорій працівників таке право нині мають і медики). Одразу зауважу, що цей вид пенсії є своєрідною компенсацією за роботу в особливо шкідливих і важких умовах і професійну діяльність з ризиком передчасного професійного старіння, психологічного й емоційного перевантаження, що накопичується за багато років. Тобто це особлива форма матеріального забезпечення тих професійних категорій, які не можуть довго працювати за своїм фахом через значне навантаження на здоров’я, оскільки це може призвести до зниження або й втрати працездатності.

Профспілка вважає, що скасування права на призначення пенсій за вислугу років для працівників охорони здоров’я неодмінно має супроводжуватися впровадженням системи компенсації їх матеріальних втрат унаслідок вимушеного переходу на іншу роботу або повного припинення трудової діяльності.

Також ініціатори нової реформи пропонують змінити механізм відшкодування підприємствами втрат Пенсійного фонду України на виплати пенсій на пільгових умовах (призначених за Списками №1 і 2). Згідно з чинним законодавством останні призначаються і виплачуються органами Пенсійного фонду України, а потім відш­кодовуються підприємствами.

Такий механізм не враховує реального фінансового стану підприємств і організацій, які часто неспроможні в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду у зв’язку з відсутністю необхідних коштів. Тож Уряд запропонував підприємствам замість згаданого відшкодування сплачувати підвищений ЄСВ за своїх працівників, зайнятих на шкідливих виробництвах. Тобто підприємства сплачуватимуть за всіх працівників 22%, плюс 15% — за працівників, зайнятих на роботах, передбачених Списком №1, і 7% — за Списком №2. З 2019 року взагалі пропонується запровадити професійну пенсійну систему для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, тобто підприємства сплачуватимуть до накопичувального фонду 15% — за працівників, зайнятих на роботах, передбачених Списком №1, і 7% — за Списком №2.

Профспілка вважає, що зазначені розміри ЄСВ забезпечать значно нижчі розміри пенсій, ніж ті, які мали б місце в разі їх призначення в солідарній системі за чинними законодавчими нормами. У більшості випадків це становитиме менше мінімальної пенсії.

Тож профспілки звернулися до Президента України з проханням взяти під особистий контроль стан підготовки і проходження у Верховній Раді України законопроекту про пенсійну реформу. Також ми звернулися до парламентських фракцій і груп, кожного із народних депутатів України із закликом не приймати до розгляду і не голосувати за законопроекти, якими обмежуватимуться пенсійні права громадян України і які не пройшли громадського обговорення.

Хто має право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, яка не підлягає оподаткуванню?

У п. 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» заз­начено, що право на таку допомогу мають особи, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працювали в закладах і установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків — 35 років, для жінок — 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-якої пенсії.

Під час визначення розміру такої допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі ст. 27 і 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на день її призначення.

Виплата грошової допомоги провадиться органами Пенсійного фонду України одноразово, за рахунок коштів Державного бюджету України, одночасно з першою виплатою пенсії.

Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1191.

Якщо на момент досягнення пенсійного віку працівник не набув необхідного страхового стажу на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, а на день звернення страховий стаж становить 30 років для жінок, або 35 років для чоловіків, особа має право на отримання грошової допомоги під час призначення пенсії за віком.

Факт подальшої роботи не впливає на виплату зазначеної грошової допомоги.

Чи зараховується до стажу, який дає право на грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій, період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку під час навчання в клінічній ординатурі?

Відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку зараховується до загального безперервного стажу роботи і стажу роботи за спеціальністю. Проте якщо догляд за дитиною здійснювався під час навчання в клінічній ординатурі, вказаний період не зараховується до стажу, який дає право на згадану грошову допомогу. Водночас зауважу, що період роботи на посаді лікаря-інтерна в закладах охорони здоров’я до такого стажу зараховується, оскільки вона передбачена Переліком лікарських посад у закладах охорони здоров’я, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 р. №385 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2002 р. за №892/7130.

Найчастіше під скорочення штатів потрапляють працівники передпенсійного віку, яким набагато важче знайти роботу. Як захистити свої права?

Нагадаю, що у ст. 42 Кодексу законів про працю наведено перелік категорій працівників, яким надається переважне право бути залишеним на роботі після скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці. Зокрема за рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага надається:

  • сімейним працівникам — за наявності двох і більше утриманців;
  • особам, у сім’ї яких немає ін­ших працівників із самостійним заробіт­ком;
  • працівникам із тривалим безперервним стажем роботи на певному підприємстві, в установі, організації;
  • особам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних зак­ладах без відриву від виробництва;
  • учасникам бойових дій, інвалідам війни й особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  • авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
  • працівникам, які зазнали на цьому підприємстві, в установі, організації трудового каліцтва або занедужали на професійне захворювання;
  • особам із числа депортованих з України протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання в Україні;
  • працівникам із числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, — протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Дійсно, під час скорочення робочих місць роботодавці дуже часто звільняють працівників передпенсійного віку, вважаючи їх менш продуктивними (хоча це хибний стереотип). Тому на захист цієї категорії працівників Верховна Рада України прийняла Закон України №2005-VІІІ «Про внесення зміни до статті 42 Кодексу законів про працю України щодо захисту трудових прав працівників». Він набув чинності 30 квітня 2017 року і надає особам передпенсійного віку переважне право на збереження робочого місця в разі скорочення штату. Закон передбачає, що за рівних умов продуктивності праці й кваліфікації такі переваги надаються працівникам, яким до нас­тання пенсійного віку залишилося менше трьох років.

Отже, такі працівники нарешті отримали додаткові гарантії захисту своїх трудових прав і можуть скористатися ними.

Джерело: Ваше Здоров’я

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

два × три =