Євген Комаровський – найвідоміший дитячий лікар на пострадянському просторі. Як він зізнався в інтерв’ю кореспонденту видання “ГОРДОН”, його впізнають навіть на вулицях європейських столиць. Жодна прогулянка не обходиться без спонтанних консультацій. Тому гуляти він вважає за краще тільки у вечірній час і в небагатолюдних місцях, особливо в рідному Харкові.
Доктор не приховує свого обурення станом української медицини. Його дратує, що політики багато говорять про соціальний захист населення, але при цьому жодного разу Рада національної безпеки не зібралася, щоб знайти рішення проблеми забезпечення онкохворих знеболюючими препаратами або обговорити катастрофічну ситуацію з поширенням підроблених медикаментів. А їх уже стало так багато, що лікарі не можуть лікувати людей.
У той же час Комаровський вважає, що причиною більшості бід сучасної України є безграмотність і байдуже ставлення самих людей до власного здоров’я і надмірна терпимість до таких пороків держави, як корупція і популізм. Можна істотно поліпшити окремі моменти. Можна дозволити менше вкрасти, можна розумніше купити, можна заборонити робити дурниці, можна оптимізувати процес лікування, можна перерозподілити дефіцитні гроші на дійсно ефективні медичні програми. Але радикально змінити нічого не можна тому, що немає коштів і політичної волі.                                                                                                                                                                                                                                                      Зараз існує якась команда МОЗ. Вона існує до тих пір, поки прем’єр-міністром України є Володимир Гройсман. Як тільки він піде або його приберуть, ця команда тут же зникне. При цьому будь-який головний лікар будь-якої районної лікарні, будь-який завкафедрою, будь-який академік знає: вони сиділи, сидять і будуть сидіти. А ось ці, які намагаються щось робити, сьогодні є, а завтра – коаліція розпадеться, щось нове придумають, зміниться прем’єр, і вони “підуть лісом”.
Проводити реформи, не маючи гарантій, не маючи довгострокової програми, затвердженої на рівні державного закону, неможливо. Програми реформ повинні бути орієнтовані на 10-15 років, мати конкретні реперні точки, за якими можна визначити ефективність-неефективність, повинні затверджуватися як закон країни і не прив’язуватися до конкретного міністра і прем’єр-міністра. Тоді звільненя одного міністра і прихід іншого – всього лише зміна швидкості руху і ефективності вже прийнятого закону. Тоді кожен головний лікар зрозуміє: дітися нікуди, все одно доведеться виконувати завдання.
А зараз їм потрібно просто пересидіти, не рипатися, не мудрувати, дочекатися, поки цих реформаторів виженуть. Тим більше, що зараз проти них повстали всі, кому і так добре. Погано тільки тим, хто помирає, хто не може отримати нормальне лікування. І як я можу лікувати, якщо у мене немає ліків, якщо більша частина лікарських засобів – підробка?
– Дійсно фальсифікату так багато?
– Відомо, що у Великобританії лікарський фальсифікат становить 14%. А у нас скільки? 50% в кращому випадку. Я реально бачу, як ліки взагалі не працюють. А чи є у нас реальна структура, яка цим займається?
Я чув, що в Єгипті за фальсифікацію ліків чекає смертна кара. Не дивно, що наші співгромадяни з Єгипту везуть парацетамол, ібупрофен, судинозвужувальні краплі – вони працюють. Я вважаю, ситуація з обігом ліків, фармбізнесом виходить за рамки конкретного громадянина, який пішов в аптеку і купив там “ліві” вітаміни. Це загроза національній безпеці.

З інтерв'ю виданню "ГОРДОН" відомого українського педіатра Євгена Комаровського

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

7 + двадцать =