Частина 1. Як не стати ворогом свого жіночого здоров’я.
Олена Петрівна, поговоримо про комерційні діагнози. Які «хвороби» не потрібно лікувати? Зокрема, читачів цікавлять ерозії.

Багато діагнозів, які ставлять жінкам в пострадянських країнах – застарілі або неіснуючі. Та ж ерозія – застаріла назва. Цього діагнозу в гінекології немає вже років 70! А той стан шийки матки, які приймають за ерозію, може бути запальним процесом, вірусним або бактеріальним, або ектопією (псевдоерозією).

Тому дуже важливо зрозуміти: коли ставиться діагноз «ерозія», уточніть, що саме лікар мав на увазі. Діагнозу «ерозія» бути не може.

Це може бути ектопія, яка часто буває у молодих  жінок, а також після пологів. Ектопія – чисто фізіологічний стан. Вона пов’язана з гормональними змінами, в тому числі під час вагітності та після пологів.

І дуже важливо відрізнити передраковий стан – інтраепітеліальну неоплазію, що по-старому все ще називають дисплазією, від нешкідливого доброякісного. Дисплазія – завжди лабораторний діагноз. Навіть нормальна на вигляд шийка може мати ділянки дисплазій. Тому ми судимо про передракових станах не по зовнішньому вигляду шийки або «ерозії», а по цитологічному мазку або ж робимо біопсію.

Легка дисплазія не є передраковим станом. У більшості випадків її потрібно тільки спостерігати.

Висновок: якщо лікар каже «ерозія» – він або неправильно пояснює, або некомпетентний в питанні.

Хотіла б уточнити з приводу дисплазії. Часто некомпетентні лікарі лікують її, призначаючи уколи в шийку матки від папіломавірусу, ванночки, тампони з різними примочками …

Папіломавірусна інфекція не лікується, насправді … І ванночки з тампонами, м’яко скажемо, непрогресивний метод лікування.

Згодна з вами. Я вважаю, найкраще – лазерна вапоризація.

Помірну і важку дисплазію дійсно потрібно лікувати. В першу чергу, проводиться гінекологічне дослідження: цитологія, кольпоскопія, прицільна біопсія. Кольпоскопія не повинна проводитися в один день з мазком, так як при цитологічному дослідженні може бути незначно пошкоджений епітелій, і навпаки.

Лікування тільки хірургічне.

При лазерній вапоризації втрачається тканина, тому не вдається взяти її для гістологічного дослідження. Але саме тому біопсія часто проводиться до будь-якого лікування для уточнення діагнозу і вибору правильного методу лікування.

Ніякого медикаментозного лікування дисплазії не існує – це факт! Спринцювання, тампончики, уколи в шийку матки, купи інтерферону – все це не ефективно!

Не витрачайте гроші – а просто йдіть і зробіть хірургічне лікування: припікання (діатермокоагуляцію), заморожування азотом, лазерну вапоризацію або конізацію. Вибір залежить від того, наскільки лікар добре володіє обраним методом лікування.

А що ви скажете з приводу нетрадиційних методів лікування? Наприклад, барокамери, п’явки?

Я отримую від жінок багато листів, де в якості лікування вагітним пропонують барокамери нібито для омолодження плаценти або при гіпоксії, загрозі. Це просто дорога комерційна процедура.

Немає ніяких клінічних досліджень, які б показали, що барокамера може бути корисна при гінекологічних та, тим більше, при акушерських проблемах.

Коли жінці пропонують барокамеру при гінекологічних проблемах – це банальне викачування грошей.

Використання п’явок тепер стали модно називати «гирудотерапією». Особливо по-варварськи для мене, коли п’явок впихають в піхву. Чому це використовують? Наші люди шукають панацею.

Є захворювання, які важко піддаються лікуванню – ендометріоз, він буде до завершення менструальних періодів, і синдром полікістозних яєчників – теж майже довічне захворювання. Витрачати гроші на гормональні контрацептиви, викликати штучну менопаузу постійно неможливо. Спайкову хворобу теж ставлять майже усім підряд, нерідко лікують старими препаратами. І тому людина шукає новий спосіб, модний і розрекламований.

Гірудотерапія – банальна імпровізація некомпетентного лікаря. Фото з мережі.

Немає жодного достовірного клінічного дослідження, яке б підтвердило користь п’явок в гінекології. Це банальна імпровізація лікаря, який не розбирається в питаннях гінекології, але йому потрібно зберегти пацієнта і отримувати з нього гроші.

До речі, діагнози «полікістоз» і «ендометріоз» дуже часто ставлять на прийомі. Я сама зіткнулася з цим, але, на щастя, звернулася в інші клініки, де ці діагнози зняли. Як перевірити лікаря в такому випадку?

Проблема в тому, що більшість жінок не мають медичної освіти. Якщо озирнутися, практично кожна має букет таких «модних діагнозів». І жінки починають вірити. Адже синдром полікістозних яєчників і ендометріоз – нечасті захворювання. Багато лікарів ставлять їх без урахування діагностичних критеріїв. УЗД теж не є методом діагностики в даному випадку. Нерегулярні або хворобливі місячні – не привід діагностувати такі хвороби.

Тому залишається самоосвіта, підвищення рівня знань.

А як все-таки вибрати свого лікаря, на що варто звернути увагу?

В першу чергу, це довіра і розуміння між лікарем і пацієнтом.

По-друге, лікар не повинен залякувати, він зобов’язаний дати відповіді на всі питання, що цікавлять. Або направити на достовірне джерело інформації.

Третій фактор – хороший, прогресивний лікар ніколи не призначить величезну кількість обстежень. Він не почне обстеження з інвазивних методів – таких, які вимагають проколів або розрізів – ті ж лапароскопи, гістероскопи. Таке обстеження може принести шкоду. Бажано починати з менш дорогих і неінвазивних методів.

Четвертий важливий пункт – призначення великої кількості ліків. Не встигла пацієнтка зайти в кабінет, як виходить з довгим списком призначень. Зараз у всьому світі лікують монотерапією- одним видом препарату, максимум двома-трьома. Але це не довгі списки по 10-15 препаратів, половина з яких фуфломіціни *.

Джерело:http://realmama.com.ua

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

17 − шестнадцать =